Welcome to the home of kino-fogol.kiev.ua

Джиперс Криперс 2

З-за свого ледащо у кіно я запізнитися хвилин на 15. Щоправда, нічого цікавого я не пропустив, бо нічого цікавого й не було.

Були якісь штамповані "жахалки", які за підтримки досить непогано підібраного музичного супроводу усе таки давали "пожахатися", але не більше, аніж для того, щоб зрозуміти, що мене знов обдурили - це я про того "Джиперса Криперса 2". Ото ще мені жахи! Ну так, воно й зрозуміло, що вони в першу чергу спрямовані на підліткову аудиторію, таку саму гладеньку та пухкеньку, як і герої фільму, але усе одно сценаристи могли б хоч трохи постаратися, бо розповідати одні й ті самі казки безліч разів, то навіть цій "цільовій групі" може набриднути. Навіть трохи дивно було, що "Україна" вже о десятій ранку змогла зібрати майже повен свій Синій Зал, незважаючи на те, що було це у неділю, коли контингент, зазвичай, о цій порі ще спить. Щоправда людей було чимало й у касі: напевне, маркетингова політика "дешевих ранкових сеансів" припала людям до снаги. Не може ж бути, щоб усі й одразу полюбили ходити у кіно, тим паче на таке?! Так-так, навіть на таке: вторинне, неоригінальне, нелогічне, нестрашне і просто ніяке: щось там у американців цілковиті проблеми з сюжетами для фільмів жахів. А ще, навіть у свої фільми жахів вони намагаються "вклеїти" якісь думки про якісь там їхні проблеми, після чого постійно дивуєшся, як це взагалі та країна існує аж дотепер?! Мало того, що у них там негри постійно ворогують з білими, так ще й вони, американці, дуже бояться своєї провінцію і постійно розповсюджують про неї різноманітні чутки, от на зразок цього "Джиперса Криперса", або ж нещодавньої "Дороги не туди": то у них у першого-ліпшого фермера у сараї знайдеться монстр, власноруч впольований фермером 23 роки тому, то сам фермер виявиться не меншим монстром, який любить поласувати заїжджими молодиками та молодицями. А ще Америка у своїх фільмах постійно втрачає відчуття часу, навіщось намагаюсь жити своїм минулим: ось вже 23 роки пройшло з подій, що відбулися вочевидь у наш час, а трійко дітлахів приїздить подивитися на "пекельну летючу мишу" на якомусь раритеті 60-х років минулого вже століття. А головна особливість більшості американських жахів у тому, що дія зазвичай відбувається у такому глухому місці, про яке не знає ніхто, окрім його мешканців. І, відповідно, більше ніхто ним не цікавиться. "У старій церкві знайшли 300 трупів, зшитих на зразок величезного гобелену..." - Агов, агенте Малдере! Де ж Ви!? Ні, це вам не Європа! Хоча і в Європі всякого траплялося - може годі вже вам усе про своїх фермерів?..

Про кино обзоры
Date Created: Thu Jun 9 21:42:13 2016