Welcome to the home of kino-fogol.kiev.ua

АЗІЯКІНО 2004

З 7 по 12 жовтня у Києві у кінотетрі "Україна" проходив кінофестиваль фільмів Азії. Азіатське кіно було представлене 5-ма найяскравішими кінострічками останніх років. Спочатку я не збирався дивитися жодного фільму, але кінотеатр "Україна" "зробив пропозицію", від якої я не зміг відмовитися: від пустив додаткові сеанси о 23:30 у червоному залі "за смішною ціною", тому я не втримався, і подивився, спочатку, "Весна, літо, осінь..." і так далі Кіма Кі Дука, а потім виявилося, що "Інтерстелла 5555" - це те саме відоме аніме, яке рекомендовано побачити усім любителям жанру, тому я швиденько заскочив до каси і подивився усі 5 фільмів...

Весна, літо, осінь, зима... й знову весна

Південна Корея, 2003 рік, філософська притча, режисер: Кім Кі Дук

Дуже красиве кіно! Незважаючи навіть на дещо "не наш" філософський підтекст, який, щоправда, зовсім не протирічить нашому - він просто інший - це кіно дивовижно красиве візуально. Так, Кім Кі Дук таки майстер зображати природу і показуючи її підсилювати емоційний вплив свого кіно на глядача. А ще дуже цікаво було побачити, що десь там, у далекій східній країні, й сьогодні поряд з розвиненою технологічною цивілізацією існують дивовижні куточку незайманого спокою, які, схоже, не зазнали жодних змін за останні тисячі років бурхливого розвитку людської цивілізації. Там лише весну змінює літо, літо - осінь, осінь - зима, а потім - знову весна...

Самаритянка

Південна Корея, 2004 рік, драма, режисер: Кім Кі Дук

Напевне що слід було дивитися спочатку "Самаритянку", а вже потім "Весна, літо, осінь, зима, і знову". Бо після яскравої красивої і спокійно філософської притчі, що зробила несподівано близьким і зрозумілим такий далекий нам народ, така собі побутово-соціальна драма знову відштовхнула від себе і довела незрозумілу відмінність азіатської цивілізації. На фоні незрозумілої для мого європейського сприйняття "драми" яскраво вирізняються вже знайомі кадри живої природи, що я вже бачив їх у філософській притчі. Але тут вони лише підкреслюють нерозуміння думок та вчинків людей, що їх показано у фільмі. А ще залишають дивне відчуття егоїстичності не тільки самих азіатів, а ще й азіатської природи: що їй до якоїсь там дрібної драми якихось там дрібних людців? Вона існувала поряд і окремо, існує, і буде існувати, переживши усі ці глупства та марнування життя.

Прокляття

Японія, 2003 рік, фільм жахів, режисер: Такасі Симідзу

Напевне що це - найбезглуздіший фільм жахів який я взагалі бачив! Тому що вже настільки безпорадного та одноманітного жаху я раніше не міг собі навіть уявити. Тому що на протязі усього фільму раз за разом повторюється одне й те саме і це, зрештою, вже не лякає, а лише дратує. Тому що мотиви цього азіатського жаху відверто незрозумілі, так само як незрозуміла цілковита відсутність будь яких намагань з цим своїм жахом боротися. Тому що вражає і справді жахає дивовижний азіатський егоїзм, до якого нашому українському "моя хата скраю" як від Києва до Японії. Тому що я - не азіат - і це єдина радість від цього фільму! Тому що там, де азіатам дуже хочеться дуже жахатися і тихенько вмерти від свого жаху, мені за старою варязькою звичкою хочеться узяти в руки стару добру сокирку і, як вже навіть ті жахи затягнуть мене до себе, то дати їм добрячого прочухана прямо там, у їхньому жахливому світі! Тому що мені завжди було, є, і буде за що жити. Тому що наодинці боятися потойбічних жахів можна тільки тоді, коли тут, з цього боку, у справжньому житті у тебе не було, немає, і, можливо, ніколи не буде нічого світлого, доброго, радісного, і нікого, за кого можна було б боятися за життя. Тому що коли справді живеш і є за кого боятися ніякий жах тобі не страшний, яким би жахливим він там не був. А бідолашних самотніх азіатів лише трохи шкода - і анітрохи за них не страшно.

Сутінковий самурай

Японія, 2002 рік, самурайський бойовик, режисер: Едзи Ямадо

От зняли японці кіно - начебто "самурайський бойовик" - але бачив я ті їхні "самурайські бойовики" і можу впевнено сказати, що "Сутінковий самурай" як до бойовиків, так і до самих самураїв має лише те відношення, що це кіно про самурая. Насправді ж це ніякий не бойовик, хоча й бійки у ньому аж дві і то бійки ті справді чудові! Так, японці здавна вважають бійку мистецтвом і це кіно тільки доводить дуже шанобливе їх ставлення до цього боку людського життя. Але тут немає бійки заради самої бійки - тут є бійка лише за необхідності і радості при цьому не відчувається, хоча й страху не відчувається також, а відчувається великий смуток і непереборне бажання жити, піклуватися, кохати, бути коханим. Дуже гарне кіно і саме такий японський погляд на сенс та цінність життя мені дуже близький.

Інтерстелла 5555

Японія, 2003 рік, аніме-мюзикл, оригінальна музика Daft Punk (цікаво, а чому у мене 3 роки поспіль було написано "Darf Pank"?), режисер: Кадзухіса Такеноуті

Спочатку я не збирався дивитися це кіно: наче знайома назва, але достеменно пригадати що воно за таке мені не вдалося. Але у кінотеатрі я надибав на рекламний буклетик кінофестивалю і вже з нього дізнався, що "Інтерстелла 5555" - це аніме, та ще й мюзикл, і вже потім одразу ж згадав, що це Те Саме аніме-мюзикл! І воно таки справді виявилося "Тим Самим"!

Уявіть собі мультик зовсім без слів - одна лише музика, до того ж просто музика, а не пісні - так само без слів. І на фоні цієї музики розгортаються цікавенні події чудового мультику, захопливості яких мусить позаздрити будь-який з найостанніших голлівудських "шедеврів" мультиплікаційного жанру. Просто дивовижно, як можна було створити таке кіно, яке без будь якого перекладу чи пояснень зрозуміле будь якому жителю нашої планети (щоправда, все таки більш-менш сучасному жителю). Ніяких вікових обмежень, ніяких "культурних" обмежень, ніяких "статевих" обмежень - взагалі будь яких обмежень - цей мультик можна дивитися всім і то неодмінно слід хоч раз його подивитися! Хоча, звісно, дехто може не любити мультики чи сучасну музику такого стилю, як грає Darf Pank, або навіть і те й інше одразу. Але то вже окремі випадки, які, гадаю, тільки підтверджують головний висновок: неодмінно дивитися всім!

Про кино обзоры
Date Created: Thu Jun 9 21:42:13 2016