| Розшукується такий собі логотипчик... |
|
| ПРО КІНО... | Що тут нового | Що тут цікавого | Усі фільми... |
|
Взагалі-то DVD "Шрек 2", турботливо переписаний на мій маленький 160-гектарний гвинт, лежить в мене вже більше тижня і я навіть зо два рази одним оком поглядав на продовження походеньок Шрека, Фіони, та Віслюка (цікаво: а як, власне, звати Віслюка?). І DVD, зауважу, вочевидь не "екранка" та й дубляж російськомовний схоже той самий "кінопрокатний", так що дивитичя можна, але я все таки тримаюся - усього два дні залишилося і я подивлюся "Шрек 2" у кінотеатрі! |
Дивіться також "Шрек третій" та "Шрек назавжди"...
Навіть не знаю... З одного боку "Шрек 2" порівняно з першою частиною став "потужнішим". Потужнішим у тому плані, що було відпрацьовано нові технології і тепер вони запрацювали на повну задля створення потрібного ефекту та враження і це справді ефектно і таки справляє належне враження. Але виникає питання, яке саме враження хотіли справити автори цього мультику і чи відповідає їхнє бажання моїм очикуванням. А от тут, вочевидь, не зовсім так.
Так, "Шрек 2" мені подобається: у ньому є багато справді захопливих епізодів, візуальна картинка у ньому настільки довершена, наскільки я взагалі можу собі уявити, звук та музика у ньому таки й справді "заводні", але... Але не має у ньому одного: у сіквелі "Шрека" немає казки і немає пригоди.
Тобто нібито це все є, є продовження казки і є логічне продовження казкової пригоди, але це все повернулося під якимось дивним кутом і з "пригоди романтичної" перетворилося на "пригоду побутову", та ще й до того ж відверто "американьско побутову". Незважаючи на очевидне більш насичене візуальне навантаження простір дії несподівано звузився і мультик перетворився на надто звичайно і надто відверто моралізовану мелодраму, нехай навіть анімаційну і трохи змащену казковими персонажами. Так, казка нібито є, але казка ця стала "не моя".
У першій частині були і пригоди, і характери, і простір, і романтика. І кохання також було. І все воно було якось "по-моєму". А от "Шрек 2" вже й не Шрек - зелений людожер, а такий собі звичайнісінький чоловічок, закоханий у таку собі звичайнісіньку жіночку, дарма що сам він зелений зовні, а вона - принцеса з середини. І все це виявилося якось аж надто передбачуваним та нецікавим взагалі, хоча й, зауважу ще раз, дуже захопливим у більшості окремих моментів.
От саме це, напевне, мені й хочеться сказать про "другого Шрека": він мені подобається, але не весь взагалі, а своїми окремими моментами. І цим нагадує він мені своєрідний концерт, або ж мюзикл, або ж оперу - кому що ближче. Це коли усе дійство відбувається саме заради таких окремих моментів, реплік, номерів, виходів, арій, тощо, а от загальний план не вимальовується і ніяк не зачіпає, та й взагалі у ньому "без лібрето не розібратися" - власне, й бажання такого чомусь не виникає.
* Прийшло з Яндексу цікаве питання: "в мультике шрек как звали осла" - навіть самому стало цікаво! Відповідаю: в мультику "Шрек" осла звали просто Осел - і ніяк інакше.