Парфюмер: історія одного вбивці (Perfume: The Story of a Murderer)

Звичайний маніяк - завдяки його міфічній невловимості немає ніякого саспенсу, а завдяки його оцій обмеженності - от він запахи так дуже відчував і час геть не пах (мабуть гарно мився) - особистість геть нецікава і як такої особистості, власне, й нема: це вам не Лектор Ганібал - у нашого героя інтелекту, схоже, немає взагалі. Досить нудне кіно - може й книжка цікава, але нічого не спонукає її почитати.

Справа у тім, що він не вбачав у вбитих дівчатах жертв, він бачив матеріал для створення ідеальних парфумів. Це тільки інші в ньому вбачали вбивцю. Він цього не розумів. Все трагедію своїх діянь він побачив тільки коли створив їх. У фільмі звичайно не розкрито повністю душа цього чоловіка. Книга більш повно це зоркриває. До речі, фільм аж ніяк не нудний і має характер.

Та ну! Чого це Ви вирішили що він “побачив і зрозумів трагедію своїх діянь”? От якраз цей момент у фільмі показано дуже вдало: що би там він не робив - мені, власне, до вбитих дівчат байдуже: маніяк він і є маніяк, бо жертв маніяк не бачить - але від досяг того, чого хотів, але не того, чого прагнув. Пояснити? З усього видно, що бідолашний хлоп геть не надпарфюм прагнув створити - це було лише інструментом до чогось більшого і, не повірите, людянішого. Але створити парфюм у нього вийшло, а от досягти вищої мети - ні. От якраз це чудово показано і за це справді фільм можна похвалити. Усе інше - не більше ніж маячня сліпого на тему “якби я бачив краще за всіх я був би щонайменше богом локального всесвіту” - дуже підлітково це все, такий от “світогляд”. Доречі, від того він не менш популярний: як фантастика, так і інша белетристика сьогодні наповнені втіленнями аналогічної ідеї аж до краю - наприклад саме це багатьом хлопам не подобається у Бонді: кругом усе палає, а в нього навіть смокінг попелом не припав. От і тут так: хлоп такий гарно заховався у своїй “непахучості”, що й собака його не почув - ані запаху вуличного бруду на його тілі, ані звуку його кроків, ані подиху протягу від відчиненого вікна. Ну це просто смішно: сліпий уявляє собі світ надзрячого - сміхота!

Німеччина-Франція-Іспанія, 2006, трилер
Режисер: Том Тиквер
У ролях: Бен Уішоу, Дастін Хоффман, Алан Рікман, Рейчел Херд-Вуд, Джесіка Шварц, Каролін Херфурт, Джон Херт, Коріна Харфух