| Навіть моя мама вміє вирощувати кактуси www.it-effect.com.ua Весільна фотографія |
|
| ПРО КІНО... | Що тут нового | Що тут цікавого | Усі фільми... |
Ще одна нова інтерпритація старого, можна сказати класичного, сюжету - легенди про Летучого Голандця.
За однією з версій легенди існував у свій час безстрашний капітан брига (це таке парусне судно) і була в нього безстрашна команда. І ось одного разу капітан, будучи вельми напідпитку, розхоробрився настільки, що наплював на усі морські закони та забобони і зголосився вийти в море у п'ятницю 13-го та обігнути мис Горн у сезон штормів. У припортовій таверні усі притихли, а у відкриті двері увірвався вітер і газасив усі свічки.
Але обіцянка вже зроблена і її треба виконувати. І ось корабель вийшов у море і наблизився до мису Горн. Але шквальний вітер налетів і відкинув бриг, не давши йому обійти мис. Впертість капітана не знала меж: він спрямовував свій корабель знову і знову, і щоразу його спіткала невдача. Врешті решт боги моря відвернулися від капітана і прокляли його самого, його корабель, та його команду.
З тих пір блукає бриг морями та океанами і кожне зустрічне судно бачить таку картину: з туману постає корабель під усіма вітрилами і на капитанському містку стоїть кістяк у клаптях капітанського мундиру. Корабель зтишує хід і спускає шлюпку, котрою веслують скелети моряків. Шлюпка підходить і моряки просять передати листи своїм рідним. Ці листи ні в якому випадку не можна розпечатувати, а потрібно прибити до щогли мідним цвяхом і вітер сам розтріпає їх да рознесе за призначенням. Шлюпка відходить, бриг підіймає її на борт і знову зникає в тумані...
Така легенда про Летучого Голандця. Однак чергова голівудська постанока трактує появу корабля-привида дещо цінакше і то геть не так банально, як то зазвичай буває у фільмах жахів. Так, усі окремо взяті сюжетні повороти вже багато разів зустрічалися раніше у інших фільмах, але загальна ідея "Корабля привида" виявилася для мене новою. І хоча я одразу ж попереджаю, що хлопчина-пілот і є той самий "мисливець", дивитися від цього стало анітрохи не менш цікаво. Ну, не те щоб зовсім цікаво, але, принаймні, не хотілося позіхати і ставити риторичне запитання: "Ну і що воно за чергова маячня така?!"
Місцями було страшно. Найстрашніша сцена, як на мене - це коли зривається трос - бр-р-р!!! Ви собі як хочете, а я на кораблях не плаваю!!! Дивімося, краще, кіно!